Ось наступило 31 січня і рівно рік тому… ніколи не забуду той день.
В мене є дещо дивна здатність. Мою увагу часто притягують зовсім прості і на перший погляд неважливі речі. Наприклад, мій мозок з великим ентузіазмом запам’ятовує різні цифри. А що тут власне такого? Пам”ятати номер потяга в метро в якому ти сьогодні їхав, та навіть і учора і тиждень тому… Навіщо це йому? Не знаю. А з датами певних подій взагалі страшно… Моя подруга каже, що скоро я кожному дню буду щось приурочувати, а їх на довго не вистачить. )))
Але то таке, зараз хочеться написати про місяць, що добігає кінця.
Цьогорічний січень став для мене дуже символічним. Я, взагалі кажучи, намагалася знайти першопочатки певних, вічних в моїй голові запитань. Раніше, мене часто не покидав синдром Скарлетт, яка “думание” відкладала на наступний день. А зараз, він, цей “синдромище”, таки задеструктився, як і певна сором’язливість при висловлювані моїх думок.
Підводячи підсумки: за цей місяць я навчилася початкам інкапсуляції в об’єктно-орієнтованому програмуванні, вперто намагалася реалізувати свої пориви вдосконалення мого English, купила подрузі на день народження еротичний комплект білизни, опанувала техніку готування борщу, прочитала багато заплутаних, але все ж таки, мабуть мудрих думок Арістотеля, встигла кудись посіяти свою флешку та придбати нову…
Так що, на місці ми не стоїмо. Наприклад, зараз просто лежимо 😉
…а ще за цей місяць ти навчилась висловлювати свої думки набагато краще, як в усному так і в письмовому вигляді…)
Прогноз на лютий: баттл з Кислим, мегапросвітлене розуміння церковнослов\янських класів, багато мудрих правил з логіки, “…і вона хотіла зніматись в кіно”, еротика && порно, обнімання плакатів, концерт улюбленої групи, святкування, мацання задів і багато іншого цікавого стаффу!
This is your life good to the last drop… *kissing*
Мушу тобі сказати, що місяць ти провела з гідністю! і саме головне: ти нарешті почала забувати, а може й, забивати на прізвище, яке доволі часто лунало в стінах нашої квартири)..щодо синдрому Скарлетт: повір, це буває з кожним. Головна проблема, яка змушує мучитися кожного: куди подітися від своїх думок? можна повиганяти набридливих гостей, втекти від невеселої компанії, але від думок….тому як висновок: навчаємося з ними говорити)…побажання на наступний місяць: менше сайтів, що забирають час..побільше друзів, що гарно з тобою його розділяють…взаєморозуміння, якого часом не вистачає…програмерського настрою…бо це твоє.
Люба Екатеринко, як багато суті в другому речені 😉 А щодо думок – то я
трішкинавчилася з ними жити. Дякую за щире побажання.п.с. треба нам з вами кудись вибратися 😉 може на Шерлока? 🙂
Джуліє, ОУЄ! Кльовий прогноз 😉 але це ще не все… і… маю план й на Ваш лютий, так що не розслаблятися!
спочатку прочитав як трохи нічного Бренду)))
А цифри багато людей запам’ятовують, ми ж інформатики, потім намагаєшся ще знайти якусь закономірність(не знаю як ти, но у мене так виходить) 🙂
Ispodvupodverta, вже навіть запам’ятала Ваш нік!!! бренд – це не наше 🙂 щодо закономірності – то саме так трапляється і зі мною теж.
дуже цікаво, спасибі